Дизельний двигун
У турбокомпресорі на одному валу встановлені два турбінні колеса, які знаходяться в корпусах, відокремлених один від одного.
Привід коліс забезпечують гази, що відпрацювали. Вони доводять частоту обертання валу нагнітача до 300 000 оборотів мінцту.
А так як ротор, що приводиться в дію відпрацьованими газами, що виходять і ротор забору припливного повітря сидять на одному валу, то з такою ж частотою відбувається нагнітання атмосферного повітря в камери згоряння циліндрів.
Мастило турбонагнітачів виконується моторним маслом через відповідний маслопровід.
Через хороший коефіцієнт наповнення в існуючих двигунах можна досягти приросту потужності до 100%.
Залежно від типу двигуна застосування турбокомпресора збільшує крутний момент.
Ступінь цього збільшення залежить, крім усього іншого, від тиску наддуву, який у легковому автомобілі зазвичай становить приблизно 1,0 бар.
Тиск наддуву безперервно контролюється і регулюється блоком керування двигуном через датчик тиску наддуву.
Це дозволяє уникнути перевищення максимально допустимої величини тиску наддуву.
Між турбокомпресором та повітрозабірником знаходиться охолоджувач наддувного повітря (інтеркулер), знижує температуру стисненого нагнітачем повітря.
Завдяки цьому підвищується потужність двигуна, тому що охолоджене повітря через високу щільність має більший вміст кисню.
На противагу двигуну внутрішнього згоряння, в дизельній силовій установці, завдяки наддуву, не потрібно зменшувати компресію, що дозволяє повністю використовувати впоране паливо навіть у нижньому діапазоні обертів двигуна.
Турбокомпресор є надзвичайно точно виготовленим агрегатом. Як правило, у разі несправності турбокомпресор замінюється повністю.